6 січня в Україні відзначають одне з найбільших християнських свят – Хрещення Господнє. Для церков, що перейшли на новоюліанський календар, це вже третій рік, коли Водохреще припадає саме на цю дату.
Богоявлення завершує різдвяно-новорічний цикл і поєднує у собі богослужбову урочистість, глибоку символіку та багатовікові народні традиції. У церковній практиці свято триває три дні і пов’язане з євангельською подією хрещення Ісуса Христа у водах річки Йордан.
У народі Хрещення Господнє має одразу кілька назв. Серед найуживаніших – Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, а також Йордан або Ордань. Кожна з них підкреслює головний сенс свята – освячення води як символу очищення і оновлення.
Святкування починається з Навечір’я. Як і напередодні Різдва, цього дня готують пісну кутю. Основним днем є саме Водохреще, а наступної доби церква вшановує Іоанна Хрестителя, який охрестив Ісуса у Йордані.
У храмах 6 січня звершують святкову літургію з чином великого освячення води. Цей обряд бере початок із перших століть християнства і ґрунтується на вірі, що Христос, увійшовши у води Йордану, освятив усю водну стихію.
Воду, освячену напередодні 5 січня і безпосередньо у день свята, вважають рівноцінною за силою та призначенням. Її зберігають у домівках, використовують для освячення осель і храмів, а також дають пити тяжкохворим.
З Водохрещем пов’язано чимало народних прикмет, які століттями передавалися з покоління в покоління.
- Ясна і морозна погода цього дня вважалася провісником посушливого літа.
- Похмурий і сніжний день віщував добрий урожай.
- Сніг під час освячення води обіцяв щедрий хліб і сильні бджолині рої.
- Зоряна ніч на Водохреще вважалася знаком врожаю горіхів та ягід.
Саме на Водохреще востаннє лунали колядки. Після цього, за давньою традицією, в Україні розпочинався весільний сезон, який тривав аж до Великого посту.
У 2026 році Водохреще в Україні офіційно відзначають 6 січня вже втретє. Перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар відбувся з 1 вересня 2023 року, що змістило більшість церковних свят на 13 днів раніше.
Водночас частина вірян і надалі дотримується юліанського календаря і святкує Хрещення Господнє 19 січня. Саме за цим стилем живуть, зокрема, російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимська православні церкви.