В українських магазинах на початку 2026 року суттєво підскочили ціни на базові крупи. У Харкові, за даними міської ради, гречка та пшоно подорожчали майже вдвічі: станом на квітень кілограм гречки коштує близько 77 гривень, а пшона – 54 гривні.
Економіст, професор Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Дмитро Шиян пояснює: нинішнє зростання не має циклічного характеру. Йдеться радше про реакцію ринку, і в перспективі ціни можуть знижуватися.
За його словами, ключовим чинником стало скорочення виробництва. Після нинішнього підвищення вартості аграрії отримають сигнал повернутися до вирощування цих культур, що з часом може змінити ситуацію.
Дефіцит гречки формує ціну
Однією з причин здорожчання гречки в Харкові став дефіцит цієї культури на внутрішньому ринку. Його витоки – у різкому зменшенні посівних площ.
Як зазначає економіст, у 2025 році гречкою засіяли лише 59 тисяч гектарів, тоді як у 2023 році цей показник становив 148 тисяч, а у 2024-му – 90 тисяч. Така динаміка безпосередньо пов’язана з попередніми низькими цінами на рівні 25 – 30 гривень за кілограм.
Виробники самі приймають рішення і в певний момент вирішили, що гречка приносить більше клопоту, ніж прибутку. Ті, хто зберіг урожай і зараз продає його, отримають вигоду, тоді як попередні роки фактично витіснили частину аграріїв із цього сегмента.
Нинішню ситуацію експерт називає вже третьою “гречаною панікою”. Подібні сплески відбувалися у 2010 – 2011 роках і у 2022 році, і щоразу вони були пов’язані саме з ринковими умовами, а не циклічністю.
Скорочення виробництва проса підштовхує ціни на пшоно
Подібна ситуація спостерігається і з пшоном, яке виготовляють із проса. Саме падіння обсягів виробництва цієї культури спричинило подорожчання.
У 2023 та 2024 роках площі під просом становили приблизно 90 тисяч гектарів, однак у 2025-му вони скоротилися до близько 30 тисяч. Валовий збір зменшився із 200 тисяч тонн до приблизно 60 тисяч, що суттєво вплинуло на ринок.
Світові фактори та війна впливають на вартість продуктів
Окрім внутрішніх причин, на ціни впливають і глобальні процеси. Український ринок орієнтується на світові котирування зернових, таких як пшениця, кукурудза та ячмінь.
Дмитро Шиян наголошує: значну роль відіграє і ситуація з добривами та паливом. Частина виробництва азотних добрив була пов’язана з країнами Перської затоки, і події в цьому регіоні можуть прямо впливати на собівартість аграрної продукції.
Проблеми з добривами мають глобальний характер і вже викликають занепокоєння через ризики продовольчої нестачі у світі, зокрема в країнах Азії та Африки. Значна частина добрив виробляється з газу, тому будь-які коливання на енергетичних ринках одразу позначаються на агросекторі.