Справжні дива інколи створюються на чистому ентузіазмі та щирій любові до власної справи. Родинний бізнес Алли Кущ, який зародився у селі Нововодолазької громади ще до початку повномасштабної війни, став яскравим прикладом незламності. Попри складні випробування останніх років, лавандова ферма на Харківщині перетворилася на масштабний туристичний простір.
Почалося все шість років тому з невеликої ділянки. За цей час територія розрослася у декілька разів, отримавши абсолютно нове візуальне наповнення. Проте шлях до успіху виявився тернистим через кліматичні аномалії. Погодні умови сезонів 2024 та 2025 років завдали серйозного удару по насадженнях.
Земля перетворилася на камінь. Тривала посуха влітку та восени, яка супроводжувалася повною відсутністю дощів аж до кінця зими, виснажила рослини. Ситуацію ускладнила відсутність системи крапельного поливу через занадто велику площу. Додатковим фактором стресу для квітів стали сильні травневі приморозки.
У травні 2025 року знову були приморозки. І в нас померзла половина лаванди точно. Та лаванда, яка була більш молода, відновилася, там ще не було такаї шапки й вона пустила нові пагони й заросла швидко. А ті кущі, що були висаджені раніше, стояли сірі.
Врятувати вдалося не все. У червні 2025 року власниці довелося самотужLayoutно зрізати під нуль кущорізом майже половину парку, прибираючи повністю висохлі частини. Проте молоді насадження продемонстрували здатність до швидкого відновлення й оперативно випустили свіжі пагони.
Для оновлення локації восени минулого року родина провела масштабну пересадку. Цьогорічна сніжна зима та затяжна холодна весна допомогли уникнути передчасного пробудження бруньок. Зараз на полі встановилася тепла погода. Рослини стрімко набирають колір.
Попри аграрні труднощі, сезон 2025 року відзначився несподіваним напливом відвідувачів. Деякі гості почали приїздити ще до офіційного відкриття. Вони знаходили інформацію про локацію у штучного інтелекту.
Вони приїхали, я кажу: “А звідки ви дізнались, ми ще не працюємо?” А ми, каже, в чаті GPT запитали, він нам про вас розказав.
Географія клієнтів постійно розширюється. Одна з гостей завітала на ферму після профільної аромаконференції в Харкові. Оскільки вільних місць поруч не було, вона відмовилася від літньої кухні. Бажаючи спати просто неба, дівчина заночувала на саморобному ліжку з тюків у спальнику.
Прогнозувати фінансові результати нового сезону-2026 вкрай складно. Підприємиця зазначає, що на заваді подорожам може стати суттєве здорожчання палива. Далеко не всі охочі мають фінансову можливість доїхати до віддаленого села. Попри це, постійні клієнти повертаються сюди по кілька разів за літо.
Фінансова складова залишається скромною. Прибутки від сезону покривають лише поточні витрати на утримання території. Власники відверто називають свою діяльність роботою на чистій зацікавленості. Головною нагородою для них є щира вдячність людей.
Люди просто дякують за те, що ми створили таке місце. А у цьому місці — моя душа. І коли люди приїжджають, вони це відчувають — коли це просто зроблено, щоб тільки гроші заробляти, чи коли ти це робиш, тому що любиш і це твоя мрія… Я кайфую, коли я дивлюся на результат. Я колись стояла, дивилася і розуміла, що це було в моїй уяві, а тепер воно вже є.
Соціальна відповідальність залишається незмінною. Для учасників бойових дій вхід на територію парку буде абсолютно безкоштовним. Для членів їхніх родин передбачені спеціальні знижки.
Розвиток інфраструктури та нові проєкти
Глобальна трансформація простору стартувала у 2023 році після залучення професійних ландшафтних дизайнерів. Тоді було розроблено масштабний план перетворення території на повноцінний парк відпочинку. Серед реалізованих оновлень — створення ще одного штучного озера.
Роботи просуваються поступово. Висока вартість реалізації проєктів змушує родину дозувати фінансові вкладення. Зараз локація працює за єдиним квитком з восьмої ранку до восьмої вечора, дозволяючи проводити тут цілий день.
Гості влаштовують пікніки, купаються в озері або приїздять організованими туристичними групами. Сюди часто навідуються дівчата з наметами. Головною гордістю парку став гігантський лавандовий лабіринт.
Унікальний об’єкт має діаметр 30 метрів. За словами власників, цей зелений лабіринт не має аналогів на всій території України. Його основне завдання — забезпечити відвідувачам максимальне перезавантаження.
Плани на майбутнє масштабні. Щоб розширити часові межі роботи парку за межі місячного цвітіння лаванди, тут висадять сакури, яблуні та нові квітники. На території з’явиться раритетний «Запорожець» фіолетового кольору, зона кінопоказів, вогнище та велика двометрова гойдалка.
Також плануємо зробити кемпінг — у нас є місце, де можна зробити такий поміст і там прям поставити кемпінг, щоб люди могли проживати. Тому що у нас багато відвідувачів про це питає. Бо у нас поруч немає місця, де можна переночувати. Наприклад, з Дніпра люди до нас не їдуть — по-перше, у них асоціація, що це Харків, по-друге — довго їхати, а переночувати ніде.
Виробництво олії та грантова підтримка
Розвиток бізнесу вимагає технічного переоснащення. Цього року кількість квітучих кущів збільшиться одразу на дві тисячі одиниць. Старий дистилятор, який використовували для перегонки рідин та виготовлення ефірної олії, згорів минулого року через надмірне навантаження.
Апарат відправили на технічне обслуговування, проте його потужності вже замало. Для вирішення проблеми Алла Кущ бере участь у грантовій програмі від міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps. Вона успішно подолала перший етап відбору та навчання.
Зараз триває підготовка розгорнутої заявки на отримання фінансування. Нове обладнання необхідне для переробки сировини. Окрім олії, підприємство виробляє сушену лаванду та гідролат – натуральний косметичний продукт парової дистиляції. Частину врожаю купують кав’ярні для приготування фірмового чаю.
Проблема дефіциту робочих рук
Гострим питанням залишається брак персоналу. Наразі всі роботи на полі виконують лише троє людей — сама Алла, її чоловік Дмитро та мати. Для офіційного працевлаштування працівників підприємниця навіть створила товариство з обмеженою відповідальністю.
Знайти охочих працювати на землі виявилося надскладно. Сім’я самостійно збирає врожай та підстригає кущі, але масштабні завдання залишаються невиконаними. Через відсутність робочих рук не вдалося вчасно засіяти запланований газон. Наразі власники сподіваються на допомогу місцевого центру зайнятості.