Справа “Мідас” отримала новий фінансовий поворот. Три приватні вітчизняні компанії перерахували 105 мільйонів гривень як частину застави за колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка. Загальна сума, встановлена судом для виходу підслідного на волю, наразі складає 150 мільйонів. Раніше розмір цього стягнення був суттєво вищим.
Журналістські розслідування викрили спонсорів колишнього урядовця. За даними видань Схеми та Українська правда, кошти надійшли від фірм “Тетрас оптіма”, “Гіран констракт” і “Скайт рітейл”. Найбільший внесок у розмірі 54 мільйони гривень зробило підприємство “Тетрас оптіма” з Добропілля, що офіційно торгує деревиною. Власницею цієї фірми є мешканка Харківщини Тетяна Ліннікова.
Аналіз фінансових звітів компаній-донорів викликає чимало питань у аналітиків. Зокрема, “Тетрас оптіма” зазаминула за 2023 рік лише 35,6 тисячі гривень чистого прибутку. При цьому у її засновниках раніше фігурував інвестфонд “Адамант”. Він тісно пов’язаний із відомою львівською групою “Авалон” бізнесмена Григорія Козловського.
Інші два платники демонструють ще більш аномальні економічні показники. Броварська фірма “Гіран Констракт” під керівництвом Олени Сідун внесла 46 мільйонів гривень, маючи статутний капітал лише 5 тисяч гривень та нульові прибутки за минулі роки. Її телефон у базах підписаний як “Контролер Світло Львів”. Решту 5 мільйонів додала харківська “Скайт Рітейл” Тетяни Степних, яка за документами взагалі не мала доходів.
Колишній топпосадовець потрапив під варту після спроби втечі з країни. Германа Галущенка затримали на державному кордоні 15 лютого, після чого НАБУ і САП висунули йому офіційну підозру у легалізації брудного майна та створенні злочинної спільноти. ВАКС відправив його у СІЗО. Згодом, як повідомляв ЦПК, судді зменшили заставу з початкових 200 мільйонів гривень.
Енергетична корупція та розслідування операції Мідас
Детективи розкрили масштабне відмивання коштів у державному секторі. Операція “Мідас”, розпочата НАБУ 10 листопада 2025 року, зафіксувала розкрадання майже 100 мільйонів доларів у структурі Енергоатому. Організатори схеми штучно нав’язували підрядників, отримуючи від них до 15% відкатів. Фінансові махінації проводилися через київські бек-офіси родини колишнього нардепа, а нині російського сенатора Андрія Деркача.
Махінації призвели до серйозних кадрових пертурбацій у вищих ешелонах влади. Серед ключових фігурантів, чиї розмови перехопили правоохоронці, опинилися бізнесмени Тимур Міндіч (кодове ім’я “Карлсон”) та Олександр Цукерман (“Шугармен”), які втекли за кордон і оголошені у розшук. У справі фігурували чотири українські міністри.
Політичні наслідки скандалу виявилися миттєвими для енергетичного блоку. На тлі розслідування Верховна Рада 19 листопада проголосувала за відставку Германа Галущенка та очільниці Міненерго Світлани Гринчук після відповідного подання прем’єрки Юлії Свириденко. Паралельно наглядову раду Енергоатому залишив Тимофій Милованов. Після цього уряд повністю розпустив колишній склад ради задля перезапуску компанії.