Європейські політичні лідери розглядають варіант формування буферної зони завширшки близько 40 кілометрів між українськими та російськими позиціями. Такий сценарій пропонують у межах потенційної мирної угоди або домовленості про припинення вогню.
Як пише видання Politico із посиланням на п’ятьох європейських дипломатів, ідея створення демілітаризованої території перебуває серед кількох можливих варіантів післявоєнного врегулювання. На цій території могли б діяти міжнародні миротворчі контингенти, які б здійснювали контроль за дотриманням режиму тиші.
Водночас серед чиновників немає єдиної думки щодо конкретних параметрів зони. Дискусії точаться як про її фактичну глибину, так і про чисельність військовослужбовців, необхідних для патрулювання. Обговорювані цифри коливаються від 4 тисяч до 60 тисяч миротворців.
Поки що жодна з держав не взяла на себе офіційних зобов’язань. До того ж президент США Дональд Трамп відмовився від ідеї залучення американських військових до такої місії. Сумніви викликає й реакція Києва, оскільки запровадження буферної зони може супроводжуватися територіальними поступками.
«Вони хапаються за соломинку. росіяни не бояться європейців. І якщо дехто вважає, що кілька британських чи французьких спостерігачів зможуть їх зупинити, то це велика помилка», — прокоментував ініціативу колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд, який відповідав за політику Європи та НАТО в адміністрації Барака Обами.
Таким чином, ідея буферної зони поки що перебуває на стадії обговорення, а її подальша реалізація залежатиме від позицій ключових міжнародних гравців і погодження з українською стороною.