На тлі нових атак РФ по енергоінфраструктурі Україна входить у холодний сезон з посиленими ризиками. Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов попереджає про ймовірне продовження ударів по енергооб’єктах регіону. Водночас Харків уже перевів частину критичних систем на автономну роботу й готується до осінньо-зимового періоду за сценарієм розподіленої генерації. Про ступінь готовності, очікувані відключення та поради мешканцям в ефірі Українського Радіо Харкова розповів експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв.
Далі – головні тези співрозмовника.
Про готовність Харкова до опалювального сезону. За словами Ігнатьєва, місто стало одним з перших обласних центрів, яке зробило «домашнє завдання», продиктоване війною. Харків’яни на власному досвіді ще з перших місяців вторгнення дізналися, що таке масштабні знеструмлення. Комунальні підприємства провели закупівлі обладнання на близько 2,2 млрд гривень – це установки для живлення насосних станцій водоканалу та окремих розподілених котелень, що забезпечують автономність під час перебоїв у мережі.
«Коли ворог б’є по великих підстанціях та вузлах розподілу, Харків входить у сезон максимально підготовленим. Так, в містах старт опалення прагнуть відкласти, щоб заощадити газ і вугілля, отже доведеться трохи потерпіти в некомфортних умовах. Але ключ – у спільній енергоощадливості мешканців області та самого міста», – наголошує експерт.
Чи працює «енергоострів» Харкова. Концепцію енергоострова – здатність частини системи жити за рахунок локальної генерації та мінімально залежати від магістральних мереж – частково реалізовано в різних регіонах країни. Ігнатьєв наводить приклад Тернопільщини, де після торішніх обстрілів область певний час трималася на розподіленій генерації. Подібний режим періодично вмикали і в Одесі. За його словами, роботи з переведення Харкова та частини області в режим енергоострова виконані ефективно.
Йдеться про малі джерела генерації – від мобільних котелень і дизельних станцій до малих ГЕС, зведених ще за Австро-Угорщини та частково модернізованих у радянський період. Саме така «мозаїка» джерел дозволяє точково живити критичну інфраструктуру, коли лінії передачі ушкоджені.
Віялові та планові відключення – у чому різниця. Ігнатьєв нагадує, що харків’яни вперше масово відчули віялове відключення 25 вересня 2022 року після влучання по підстанції ТЕЦ-5. Це захисна реакція системи – каскадне спрацювання автоматики. Планові або аварійні відключення – інша річ: їх вводять, коли потрібно виконати ремонт чи перемикання на конкретній підстанції у визначений час.
«Планові графіки цієї зими будуть не лише в Харкові, а по всій країні. На частоту та тривалість впливатимуть два фактори: війна та погода. Якщо середньодобова температура опуститься до близько мінус 10, доведеться відключати споживачів у багатьох регіонах. Додатковий ризик – обладнання, яке досі в ремонті або працює на межі ресурсу», – пояснює фахівець.
Про тактику ударів РФ. Якщо раніше основними цілями були великі електростанції, то нині ворог змістив акцент на мережеву інфраструктуру – підстанції та вузли передачі електроенергії. Мета – перервати шлях струму до кінцевого споживача. Попри це експерт оцінює стійкість Харкова як вищу, ніж у столиці: місто навчилося оперативно переходити в режим енергоострова, а мешканці з розумінням ставляться до тимчасових обмежень.
Тарифи на електроенергію – чого чекати. За прогнозом Ігнатьєва, у найближчі три роки можливе підвищення тарифів для побутових споживачів у середньому на 10 – 20 відсотків. Це пов’язано із зобов’язаннями перед європейськими кредиторами та потребою покривати бюджетні видатки на оборону і соціальну підтримку.
«Ймовірно, перше підвищення ми побачимо ще цього року, а наступне – у 2026-му. Водночас поки немає ані рішення НКРЕКП, ані постанов уряду. За процедурою про зміну тарифу попереджають мінімум за 30 днів. Політично можливий варіант відтермінувати підвищення до завершення опалювального періоду», – каже експерт.
Як підготуватися мешканцям приватного сектору та багатоповерхівок. У приватних будинках варто передбачити резервне тепло – твердопаливний котел чи хоча б піч, яка зможе підтримати базову температуру під час довгих відключень. Також допоможе мінімальний запас пального для генератора і безпечна система відводу продуктів згоряння.
У багатоповерхівках завдання складніше. Ігнатьєв радить мати теплий одяг, ковдри, термоси, автономний обігрівач малої потужності, який може працювати від портативної станції чи акумулятора, щоб підтримати комфорт у одній кімнаті. Важливо заздалегідь подбати про джерела світла, зарядні пристрої та базовий набір продуктів, які не потребують готування.
«Якщо є родичі в селі – помиріться, якщо були в сварці. У разі тривалих відключень це може стати планом Б. А якщо залишаєтеся в місті, тримайте в теплі одну кімнату, читайте дітям при свічках і зберігайте спокій. Ми сильні й пройдемо це разом», – підкреслює Ігнатьєв.
Висновок експерта про зиму 2025 – 2026. Сезон буде важким, але не катастрофічним, якщо задіяти розподілену генерацію, дисципліновано економити енергію та швидко виконувати ремонти. Харків, за його словами, має одну з найкращих підготовок у країні завдяки інвестиціям у автономні рішення та навченості служб працювати в умовах ворожого тиску.
«Завжди готуємося до гіршого, але сподіваємося на краще. Режим енергоострова довів ефективність, а співпраця влади й мешканців – ключ до стійкості. Харків готовий більше за Київ, і це заслуга і міста, і людей, які звикли тримати удар», – резюмує Ігнатьєв.