На Харківщині фермери зустрічають весну з подвійною тривогою – за озимину, яку скувала льодова кірка, і за безпеку робіт під загрозою ударів російських БпЛА. Аграрій Андрій Воронкін із Лозівського району каже: цього сезону ставку зробить лише на соняшник.
Підприємство Воронкіна обробляє поля в Близнюківській громаді. Стан озимих культур він перевіряє регулярно – моніторинг проводить кожні два тижні. Але нинішня зима, за його словами, видалася морозною, з крижаними дощами, і великого врожаю він не очікує.
Середина лютого на полях, які засіває господарство, виглядає непросто – значну частину площ вкрила льодова кірка. На окремих ділянках ще тримається сніг, проте більшість полів уже відкриті й перебувають під шаром льоду.
“Стан озимини на полях нікому незрозумілий, вже після весняної вегетації рослин ми зможемо розуміти, які рослини випали, які вимерзли, а які загинули. На сьогодні ми бачимо те, що на полях є льодова кірка. На деяких полях ще лежить сніжок, але більшість полів відкрита від снігу й перебуває під кіркою льоду. Зараз сказат, скільки відсотків озимої пшениці перезимувала, я не зможу”, – говорить аграрій.
Воронкін не приховує: високих показників цьогоріч не чекає. Каже, головне – щоб озима пшениця взагалі пережила зиму і змогла відновитися навесні.
Та погода – не єдина причина, через яку аграрії змінюють плани. Підготовка до весняних робіт відбувається під ризиком атак дронів, і це, за словами фермера, зараз непокоїть більше за температурні коливання.
“Більшість моїх полів розташовані поруч із дорогами, де розвішені антидронові сітки. Ми зараз думаємо не про погоду, а про те, як весною сіяти на тих полях, де вже поруч прилітають FPV-дрони, “Шахеди”, розвідники. Безпекова ситуація зараз більше непокоїть, тому що наш район та громада межують з Донецькою областю, і, на жаль, поки ми не бачимо того, що цей сезон можна буде безпечно відсіяти”, – говорить Андрій Воронкін.
Через це підприємство вирішило максимально спростити посівну і зменшити потенційні втрати від пожеж. Навесні, каже фермер, обиратимуть культуру, яка в таких умовах дає менше ризиків.
“Весною будемо сіяти тільки соняшник – він більш убезпечений від ударів дронів, менше горить. Інші культури, такі як соя, квасоля та льон, ми поки сіяти не будемо, тому що може все згоріти, тому будемо сіяти тільки соняшник”, – пояснює Воронкін.
- навесні планують сіяти лише соняшник
- від сої, квасолі та льону тимчасово відмовляються через ризик пожеж після ударів
Війна б’є і по інфраструктурі господарства. Воронкін розповідає, що підприємство вже втрачало склади через російські удари, а останнє влучання сталося 20 січня 2026 року.
“Зараз відновлюємо склади після російських нальотів. Ставимо електростанції, тому що зі світлом у нас біда: у нас світло по дві-три години. Вже плануємо виходити в поле в кінці лютого для підживлення озимої пшениці селітрою, КАСом. Будемо готуватися до весняної вегетації рослин, захисту та підживлення”, – говорить Воронкін.
З пальним, за його словами, дефіциту немає: пропозицій на ринку багато. Ціни зросли, але фермер підкреслює – безпечніше купувати паливо за потреби, ніж тримати великі запаси на господарстві і ризикувати, що по них прилетить.
Кадрово підприємство, каже Воронкін, у сезоні має ким працювати. Для розвитку також використовує державні програми.
Попри невизначеність із перезимівлею озимих і небезпеку ударів, аграрій налаштований не зупинятися. Він переконаний: господарства працюватимуть на результат, а якщо навесні стане видно, що озима пшениця дала менше врожаю, це компенсуватимуть ярою пшеницею. Каже, завдання – дати державі зерно, а далі – можливість робити борошно та хліб. Те саме, за наявності безпекових умов, стосується й олійних культур.