Французька акторка та культурний символ ХХ століття Бріджит Бардо померла у віці 91 року. Про її смерть у неділю повідомив фонд Бріджит Бардо, причина поки що не розголошується.
Бардо стала світовою зіркою після ролі у фільмі «І Бог створив жінку» 1956 року. Її танець мамбо босоніж став символом нового погляду на жіночу сексуальність у кінематографі, раніше практично не представлену. У 21 рік акторка здивувала цензорів і зачарувала глядачів, а її образ став іконою свободи та звільненої жіночності у Франції 1950–60-х років.
Бріджит Бардо народилася 28 вересня 1934 року в Парижі в заможній родині. Вона згадувала себе як сором’язливу дівчину в окулярах із рідким волоссям. Проте вже у 15 років з’явилася на обкладинці журналу Elle, що дало старт її модельній та згодом акторській кар’єрі.
Популярність Бардо вийшла далеко за межі Франції. Так, Боб Ділан у 15 років написав про неї свою першу пісню, а Енді Воргол створив її портрет. У 1959 році філософка Сімона де Бовуар у Esquire відзначала щирість і свободу акторки, назвавши її втіленням природної автентичності, яку неможливо «вилікувати».
Попри всесвітню славу, Бардо часто говорила про відчуття ізольованості та тягар популярності. Її особисте життя включало чотири шлюби, численні романи та боротьбу з депресією. У 26 років вона була знайдена непритомною після спроби самогубства, пізніше з’являлися повідомлення про ще одну спробу.
Паралельно з кіно, Бардо займалася музикою, співпрацюючи із Сержем Генсбуром.
Останній фільм акторка зняла у 1973 році, після чого залишила кіно, назвавши індустрію «гнилою». Вона оселилася в Сен-Тропе і присвятила життя захисту тварин, заснувавши у 1986 році Фонд Бріджит Бардо.
Водночас її коментарі щодо імміграції, ісламу та сексуальних меншин призвели до судових вироків за розпалювання расової ненависті та асоціації з ультраправими політичними силами Франції.
Бріджит Бардо залишає по собі спадщину не лише в кінематографі, а й у культурі та соціальній свідомості поколінь — як символ свободи, краси і складного життя за межами слави.