Справжню катастрофу переживає тваринницька галузь прикордонного регіону. За час великої війни область втратила понад 80 тисяч свиней. Також загинуло 12 тисяч голів великої рогатої худоби. Про ці приголомшливі цифри повідомив Олександр Масюк з ОВА. Він зазначив, що кожне третє підприємство було змушене зупинитися.
Зараз Харківщина забезпечує себе м’ясом лише на 30%. Це дуже мало. Раніше область мала потужного виробника у Нововодолазькій громаді. Агрокомплекс “Світанок” давав чверть усієї свинини регіону. Тепер його втрачено. Через це доводиться масово завозити яловичину та свинину з інших областей.
Динаміка виробництва та несподіваний успіх птахівництва
Виробництво молока впало майже на 5%. Це логічно. Кількість корів в області скоротилася на 42%. Окупація та постійні обстріли роблять роботу фермерів екстремальною. Олександр Масюк наголошує на важливості патріотизму аграріїв. Вони тримають продовольчий фронт попри руйнування логістики та ферм.
На фоні загального паду є і позитив. Птахівництво демонструє зростання. Виробництво яєць підскочило у півтора раза. Поголів’я птиці теж збільшилося на 15%. Птахофабрики постраждали найменше. Вони фактично уникли масових прильотів. Нині для експорту яєць склалися досить сприятливі умови.
Показники м’яса тримаються на рівні минулого року. Статистика зафіксувала символічне зростання на 5%. Торік обсяг склав понад 18 тонн. Проте цей показник є дуже мінливим. Сьогодні він у плюсі, а завтра може обвалитися. Продовольча безпека регіону залишається під загрозою.
Труднощі релокації та пошук безпечних майданчиків
Перевезти ферму в інше місце майже неможливо. Це складна штука. Лише невелика частина господарств наважилася на переїзд. Потрібно знайти приміщення з відповідними технологіями. Багато хто просто ліквідував бізнес. Вони не знайшли іншого виходу в умовах війни.
Більшість переміщень відбувалася всередині області. Аграрії часто допомагають колегам. Вони надають порожні приміщення для врятованих тварин. Така солідарність допомагає вижити. Деякі підприємства вже повернулися додому після деокупації територій.
Профільне міністерство з нашою допомогою зібрало перелік усіх підприємств, що не діють на цей час, які могли б надати свої потужності після якоїсь базової реконструкції. Цей перелік міністерство зібрало, надіслало всім регіонам. Ми його через громади розповсюдили. Кому цікаво, можна звернутися до територіальної громади чи районної адміністрації, до фахівця, який відповідальний за галузь АПК в районі адміністрації.
Цінові гойдалки та вартість продуктів
Ціни на полицях магазинів продовжують рости. Чому так? Впливають енергоресурси та дорога логістика. Ветеринарні препарати теж подорожчали. У деяких випадках витрати зросли вдвічі. Олександр Масюк пояснює, що собівартість продукції стала занадто високою.
Наприклад, у молочному виробництві це найяскравіше видно – диспаритет ціни, по якій реалізують сире молоко на переробку і ціни на промислові товари. Все це призводить до здорожчання звичайної продукції через суттєве підвищення собівартості. До того ж падає закупівельна ціна. У аграріїв почали дешевше закуповувати молоко. А ціна кінцева реалізації готової продукції зростає.
Здешевлення продуктів чекати не варто. М’ясо буде дорожчати до зими. Це невтішний прогноз. Лише яйця можуть трохи здешевшати влітку. У цей період зростає виробництво в приватних господарствах. Це створює сезонне коливання ціни.
Державні дотації та проблеми з компенсаціями
Обласний бюджет не має програм підтримки. Гроші дає держава. Найпопулярніша допомога – виплати на кожну голову тварини. За корову платять 7000 грн. За вівцю чи козу – 2000 грн. Є ліміти по кількості поголів’я. Юридичні особи також можуть відшкодувати витрати на будівництво ферм.
Прямих компенсацій за зруйновані ферми поки немає. Ситуація складна. Хоча методика визначення збитків існує, нею ніхто не скористався. За два роки жодної заявки з Харківщини. Масюк припускає, що фермерам бракує доказів. Більше варіантів допомоги є в Державному аграрному реєстрі.
Повний перелік програм доступний онлайн. Там можна знайти актуальні можливості.