Громади Харківської області завершили формування бюджетів на 2026 рік в умовах, коли війна вже не тимчасовий чинник, а постійна реальність фінансового планування. Попри різні стартові можливості, ключові пріоритети для місцевої влади залишилися майже незмінними.
До 25 грудня всі громади регіону мали ухвалити свої фінансові плани. Про те, як формувалися бюджети, на що роблять ставку місцеві ради та якої підтримки варто чекати від держави, розповіла керівниця регіонального офісу програми “U-LEAD з Європою” в Харківській області Марина Гончаренко.
Під час обговорень бюджетів у громадах суттєвих зрушень у структурі видатків не відбулося. Як і до повномасштабного вторгнення, найбільшу питому вагу займає освіта.
Водночас війна додала ще один беззаперечний акцент – підтримку Сил оборони. Місцеві ради закладають кошти на фінансування програм допомоги територіальній обороні та безпекових ініціатив.
“Майже чотири роки триває повномасштабна війна, тому кардинальних змін у підходах до бюджетів немає. Освіта залишається основним напрямом видатків, але громади обов’язково передбачають ресурси для підтримки Сил оборони та територіальної оборони”, – пояснила Марина Гончаренко.
Пряму допомогу військовим частинам бюджети наперед не фіксують – для цього необхідні офіційні запити, і такі рішення ухвалюють уже в процесі виконання бюджету. Серед постійних соціальних напрямів також залишаються житлово-комунальне господарство та благоустрій.
Плануючи надходження на 2026 рік, громади діяли максимально обережно. Нових джерел доходів не з’явилося – рамки визначає Податковий кодекс.
Основними наповнювачами місцевих бюджетів залишаються:
- податок на доходи фізичних осіб;
- єдиний податок;
- плата за землю;
- податок на нерухоме майно.
Водночас ситуація в громадах суттєво відрізняється. Території, що перебувають у зоні бойових дій, поблизу кордону або були деокуповані, втратили частину бізнесу й населення. Там місцеві податки часто фактично нівельовані через пільги.
Саме тому, за словами Гончаренко, більшість громад закладає мінімально реалістичні показники, розраховуючи коригувати бюджети вже за результатами реального виконання.
Очікування від державного бюджету у 2026 році стримані. Майже всі доходи держави спрямовуються на безпеку й оборону, а соціальні та регіональні видатки значною мірою фінансуються коштом міжнародних партнерів.
Основним механізмом підтримки громад залишаються дотації, зокрема горизонтальне вирівнювання за ПДФО. Йдеться про базову та реверсну дотації.
У Харківській області лише дві громади мають реверсну дотацію – Наталинська і Донецька. Решта отримують базову. Загалом по країні обсяг таких дотацій перевищує 30 мільярдів гривень.
У 2026 році з’явився новий інструмент підтримки громад, які постраждали від війни або перебувають у зоні підвищених ризиків. Для них передбачено спеціальний трансферт у розмірі 5% від прогнозного ПДФО.
Ця дотація надається громадам, включеним до першого розділу офіційного переліку територій активних або можливих бойових дій. У Харківській області її отримають усі громади, окрім Берестинського району, де ризик бойових дій уже знято.
Загалом по Україні таку підтримку отримають 249 громад з 10 областей, а загальний обсяг перевищує 5 мільярдів гривень.
Дотація є нецільовою, однак, як показує практика, держава згодом може встановлювати певні обмеження, зокрема щодо першочергового спрямування коштів на виплату заробітних плат.
Усі міжбюджетні трансферти розраховуються за формульним принципом. Ключовим показником залишається обсяг ПДФО на одного жителя, а також динаміка втрат доходів у громадах.
“Нам може подобатися чи не подобатися формула, але вона одна для всіх. Дотації розраховуються об’єктивно, без ручного втручання”, – наголосила Марина Гончаренко.
Попри близькість до фронту та постійні обстріли, громади Харківщини зберігають відносно стабільну фінансову спроможність. За експертними оцінками, в області немає жодної громади з критичним рівнем.
За дев’ять місяців 2025 року:
- 32% громад мають оптимальний рівень спроможності;
- решта перебувають на високому, задовільному або низькому рівнях;
- критичного стану немає ніде.

Це вигідно вирізняє Харківщину на тлі деяких західних регіонів, де частка громад із критичними показниками сягає чверті.
Фінансова картина всередині області залишається нерівномірною. Громади з природними ресурсами, зокрема газом, мають значно вищі доходи, ніж ті, що розташовані ближче до лінії фронту.
Водночас навіть без ресурсної бази окремі деокуповані громади демонструють активність у залученні донорських коштів і міжнародних проєктів. Серед таких прикладів називають Савинці та Липці, хоча обсяги залучених ресурсів не завжди компенсують втрату податкових надходжень.
Процес децентралізації на Харківщині триває, попри війну. Адміністративна реформа формально завершилася у 2020 році, однак реальне розширення спроможностей громад продовжується.
Саме підготовка громад до самостійного ухвалення рішень, за словами Гончаренко, дозволила їм вистояти у воєнних умовах. Водночас дискусії щодо розподілу повноважень не вщухають – органи місцевого самоврядування часто отримують нові завдання без відповідного фінансового ресурсу.
Бюджети 2026 року для громад Харківщини стали не проривом, а черговим актом виживання – обережним, зваженим і максимально адаптованим до реальності війни.





