Чим ближче зима, тим жвавішим стає шинний ринок. Водії поспішають купити резину на авто, яка забезпечить надійною їздою по засніженій і слизькій дорозі. Відтягувати цей момент до останнього не потрібно, оскільки ніхто не знає, коли прийдуть перші заморозки чи випаде сніг.
Вчасна зміна сезонних покришок – це безпека самого водія. Як тільки восени середньодобова температура опускається до +7 градусів, вже необхідно купити зимові шини і встановити їх на машину. За таких умов тверда літня гума стає ще більше жорсткішою, чим погіршується її стійкість на холодній дорозі. І чим нижче температурний показник, тим гіршими будуть зчіпні якості покришок.
Склад і типи зимових автошин
Основу резинової суміші зимових шин складають морозостійкі компоненти, які забезпечують еластичністю навіть в період екстремальних холодів. Виробники добавляють багато сировини з натуральним каучуком і силікою, завдяки яким покришки залишаються м‘якими. Це відіграє одну з ключових ролей стійкості на дорогах зі снігом чи ожеледицею.
В Україні зимові шини купити можна двох типів:
- Фрикційні (класичні)
Компаунд проектується блоками середніх габаритів, які вкриваються гострими прорізями для зчеплення з засніженими покриттями. Фрикційні шини легші по вазі, що сприяє кращій маневреності і економнішому розходу пального.
Класичні покришки діляться на два види:
- Скандинавські. Малюнок більш агресивніший за рахунок направлених в одну сторону блоків. Резина максимально еластична, яка не дубіє навіть на 20-градусному морозі. Забезпечує кращу прохідність дуже засніжених доріг і призначена для використання в регіонах з більш суровими зимами.
- Європейські. Протектори середньої еластичності з довільно розміщеними шашками менших, ніж у скандинавських, розмірів. Головна відмінність – наявність глибоких канавок: через них назовні швидко видаляються бруд, сніжна каша і волога. Шини-європейки можна експлуатувати на сухих і мокрих покриттях при температурі від +7 до -10 градусів.
- Шиповані
Другий тип зимових покришок – шиповані. Вся поверхня вкрита металевими шипами, які під навантаженням продавлюють щільний сніг і обледенілі ділянки дороги. Це означає, що для екстремальних суворих зимових умов вони краще підходять, ніж фрикційні скати.
Однак варто зважати на недоліки, які є у шипованих шин:
- гірша стійкість на сухих і вологих трасах (підвищується ризик занесення);
- сильна шумність з-під коліс, яка знижує рівень комфорту в салоні;
- шипи – це додаткова вага: ускладнюється маневреність і збільшуються витрати палива;
- ринкові ціни вищі, середній термін служби значно менший.
Розмірність і маркування
Купити зимові шини потрібно з розмірами, які вказані у техпаспорті машини. Будь-які експерименти недоречні – лише виробник ТЗ знає, які потрібні шини диски для комфортного керування автомобілем. Якщо відсутні скати основного розміру, в документації є резервні варіанти з наближеними характеристиками їзди до заводських.
Розмірність вказується числами і буквами – наприклад, 195/65 R15:
- 195 – ширина в міліметрах;
- 65 – профіль (висота в процентному співвідношенні від ширини);
- R15 – радіальна (R) конструкція з 15-дюймовим отвором під диск.
Отримуючи шини, варто переконатися, що вони дійсно зимові. Допоможуть в цьому символи, які нанесені у маркуванні на бічній частині кожної покришки. Зимові моделі позначаються «сніжинкою», написами «Winter» або «3PMSF» з логотипом альпійських гір.
Для зимового періоду краще купити диски зі сталі. Алюмінієві ковпаки навіть від морозу розколюються, не кажучи вже про їзду по прикритих снігом ямах. Сталеві диски витримують найсильніші удари, від яких вони гнуться, проте не розтріскуються, а їхня форму можна швидко відновити.